Наші новини

Запрошуємо на «Галицькі запусти 2016»

Шановні краяни!
Щиро запрошуємо Вас в Український дім на «Галицькі запусти 2016» 12 березня 2016 року о 18.00.
На Вас чекають смачна вечеря (вареники, деруни, голубці, пироги, налисники та інші запустянські смаколики), бо ж з понеділка вже розпочнеться Великий піст, тому варто добре і смачно почастуватися, гарно натанцюватися і змістовно поспілкуватися!
Святкову галицьку атмосферу і гарний настрій забезпечить Вам чарівна галичанка Оксана Стебельська , а чарку обіцяє налити сам Богдан Бенюк!
Гарантуємо, що Ви отримаєте велике задоволення від запальної української музики у виконанні ансамблю «Українські барви», прекрасних виступів відомих виконавців: Наталії Шелепницької, Наталки Карпи, Андрія Князя, Оксани Пекун та інших.
Коломийки, польки, вальси, танго – і це ще далеко не все, що обіцють нам наші музики!
Квитки (вартість квитка на одну особу 500 грн.) можна викупити в Українському домі (тел. +38 050 465 33 89) або через Виконавчу дирекцію тел. 067-449-45-85
Більше інформації можна отримати у ФБ (https://www.facebook.com/events/890336684417068/?active_tab=posts)
Оргкомітет
Виконавча дирекція Львівського Товариства у Києві
Чому ми святкуємо Запусти?
Бо ми повертаємося до давніх українських традицій підготовки до Великого посту.
М’ясниці – це яскравий набуток української фольклорної спадщини, період простонародного дозвілля, зумовлений селянським відпочинком від праці на землі. Зимові (різдвяні) М’ясниці починаються з різдвяними святами і закінчуюються сиропустною (Прощеною) неділею.
У М’ясниці народ відпочивав. А якщо в сім”ї були дорослі син чи дочка – саме був час подумати про їхнє одруження. Тому скрізь по селах відбувались сватанки, обзори, заручини, весілля. А також вечірниці, з їх хатнім рукоділлям та молодіжно-розважальними забавами. Розлучатися з м’ясницями просто так нікому не хотілося. Тому наші предки намагались якнайповніше прикрасити дозвілля в останні дні м’ясниць, і гідно відзначити прощання з ними.
М’ясопусний тиждень
Першим починався М’ясопусний тиждень, який цього року (2016-го) для православних та греко-католицьких вірників припадає на 29 лютого-6 березня. Цей тиждень передував Масляному Сиропусному тижню, і був останнім коли дозволялося їсти м’ясо. Він ще називався «Всеїдним», або ж «Рябим». В Рябий тиждень вже не сваталися. Ввважалося, що це погана прикмета “На рябий уддаватися – з бідов родичатися”, “Од того жона ряба, шо на Рабий уддалася”. Рябий М’ясопусний тиждень закінчувався М’ясопусною неділею.
Сиропусний тиждень
З понеділка починалася Масниця – Сиропусний тиждень (у 2016-му 7-12 березня). В цей тиждень м’яса вже не їли, зате дозволялося їсти будь-яку молочну їжу, яйця та рибу. Звідси й традиція готувати палачінти, вареники та інші борошняні молочно-яєчні страви.
“- Кончалися м’ясниці, як правило, прощальним балом, на який запрошувалисме і відіцькых (з інших сіл) легінів.І коли понадвечур на обложку заіграли гусляші (музиканти), послухати їх музику, подивитися, як забавляєся молодь, сходилися і старі, і молоді, – пише закарпатський краєзнавець Дмитро Копинець у своїй книжці “Буштинські обрядові дійства та розваги молоді в давнину. – Дітлахи й літня челядь тулилися по закутках, щобы не заважати. А молодь, за звичкою, ставала гуртом: дівчата – окремо, з одного боку, хлопці – з другого. Як таниць кончився, легіньови належало, звичайно, подяковати і відвести дівку на прежнє місто – до цімборок або до родичу, які часто приходили разом з донькою, переживаючи за неї…
Сиропусний тиждень закінчувався Прощеною неділею
“В давнину у наших предків зародився чудовий звичай влаштовувати обряд взаємного прощення в Сиропусну неділю” -, пише далі Дмитро Копинець. – Цей обряд виконували тоді, коли вже зайшло сонце. Майже всі селяни сходилися на традиційну площу перед церквою і взаємно просили один у одного прощення за свої провини, обнімались і обмінювались поцілунком миру. Вони вступаючи до Великодного посту, взаємно усе прощали один одному ради Христа, що для нас постився, терпів і воскрес. Цей особливий, зворушливий обряд в окремих, найбільш релігійних сім’ях зберігся до сьогоднішнього дня. Наші предки при цьому схилялись один перед одним із словами: “Прости мені, брате чесний ( чи сестро)” і тричі цілували один одного.”
В західній Україні цей період перед Великоднім постом називають Запустами і немає традиції випікати млинці, а головною стравою вважаються вареники, особливо з сиром.
Історична довідка:
Відзначення масляної або сиропусного тижня почалася в Східній Церкві 610 року за православного кесаря Іраклія, котрий провадив війну з перським царем-язичником Хосроєм і обіцяв цей м’ясопусний тиждень перед Великим постом змінити на сирний тиждень, коли б йому Бог дав перемогу над язичниками-персами. І, перемігши персів, він виконав свою обітницю, про що синаксар сирної суботи свідчить на сторінці 143. Підтверджує це святий Никифор, патріарх Константинопольський, котрий написав у своєму каноні: «Треба, щоб монахи постили в середу й п’ятницю сирного тижня, а по відправі Служби Ранішосвячених Дарів хай їдять сир». Про це розповідає архимандрит Іоаникій Ґалятовський.