Loading ...
Шановне товариство,
запрошуємо Вас на концерт та презентацію альбому “Соняхи” лауреата Всеукраїнського фестивалю “Пісні, народжені в АТО” В’ячеслава Купрієнка!
Чому саме «Соняхи»?
Події на Майдані, російсько-українська війна порушили мирні плани, як мої, так і мільйонів українців. До означених подій мною готувався до виходу ліричний альбом під умовною назвою «Я не я». Писалися тексти, музика, повним ходом йшла робота на студії… До альбому мали потрапити вже готові студійні треки пісень «Рисую Киев акварелью», «Мне 25», Давай с тобой займемся джазом» і навіть «Не валяй дурака»…
Та країна повстала. Майдан, Небесна Сотня, Небесні батальйони, мільйони біженців… Ці пісні раптом знецінились болем, душа їх відмежувала, гортань і легені відмовились їх співати. З того болю у березні 2014 виплавився текст «На крымском перекрестке», а у грудні 2014 пісня «Олеженька». Небагато, як для одного року сповнених трагізму подій. Але ж у той час мене рятувало не стільки слово, скільки дія – пряма волонтерська дія, як маленька допомога своїй щойно народженій у серці України. 2015 рік тривав у тому ж шаленому ритмі, як власне і 2016. І ось нарешті я видихнув «Соняхи». В образі сонячної квітки Донбасу я пережив початок та багато болючих точок цієї війни. Однак до альбому увійшли не лише пісні-події сьогодення, там є пісня присвячена бійцям Другої світової війни «Двое от батальона», та пісня «Верблюжонок», про війну в Афганістані. Саме ставлення суспільства до тих відболілих воєн є лакмусовим папірцем щодо розуміння цієї війни. І саме різне тлумачення історії розкидало по різних окопах тих же «афганців», які зовсім недавно об’єднувалися під гаслами мутної ідеологеми «бойового братерства», сповідуючи міфологему «дедывоевали».
Отже альбом «Соняхи» – це Майдан, російсько-українська війна (нескінченна АТО) – 12 пісень, одна поезія, одне есе.
Більш детальна інформація про концерт розміщена за посиланням нижче:
