ЛЬВІВСЬКА МРІЯ 2014
Чекали і дочекалися!!!
Дорогові львів’ни, члени та прихильники Львівського Товариства у м.Києві!
Інформуємо Вас, що 21 червня 2014 року відбудеться традіційна прогулянка по Дніпру з неперевершеними враженнями та емоціями.
Орієнтовно прогулянка планується з 10:00 до 18:00 (час уточнюється).
Ціна для членів Товариства – 125 грн
для прихильників Товариства – 150 грн.
Інформація щодо найменування пароплаву, місця відшвартування, програми заходу, а також до якого віку діти проходитимуть на пароплав безкоштовно, буде надано в наступних повідомленнях!
Фото з минулорічного заходу Ви можете переглянути за наступним посиланням:
https://www.facebook.com/media/set/?set=oa.554680634570150&type=1

Книгарня «Є» спільно з Центром досліджень визвольного руху запрошують на презентацію книжки «Іван Гель. Виклик системі: український визвольний рух другої половини ХХ століття», що відбудеться у середу, 4 червня.

Початок – о 18:30

У середині 1950-х років ліквідовано останні ланки збройного підпілля на Західній Україні. Здавалося, комуністичний тоталітарний режим отримав остаточну перемогу, а український визвольний рух ліквідовано. Але боротьба, набувши нових форм, знову продовжилася по всій Україні.
Виклик усемогутній системі кинули завзяті одинаки, потужній репресивній машині протистояла невловима для неї «організація без організації». Люди повставали, захищаючи свою людську та національну гідність. На зміну збройним діям прийшов ненасильницький опір, акції на захист своєї культури та церкви, самвидав, правозахисна діяльність.

Про трансформацію визвольного руху другої половини ХХ століття, його ідейну еволюцію від вимог культурницького характеру до політичних цілей, діяльність окремих осіб та об’єднань, що становили основу українського опору 1950—1980-х років, розповідає один із його активних учасників.
Іван Гель на сторінках цієї книги наводить безліч невідомих фактів про рух опору та боротьбу з ним репресивної системи, невідомі біографії учасників. Усе це відновлено завдяки ретельній праці історика з архівними документами та свідченнями очевидців.
Книга, підготовлена до друку істориком Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Іриною Єзерською уже після смерті Івана Геля, є своєрідним пам’ятником як автору, так і цілому поколінню тих, хто відважилися на виклик системі і перед чиєю гідністю вона врешті впала.

Довідка
Іван Гель (1937—2011) — громадський діяч, учасник українського визвольного руху, політв’язень радянських тюрем і концтаборів (1965—1968, 1972—1987), правозахисник, публіцист, історик, співзасновник Української ініціативної групи за звільнення в’язнів сумління (1987). Був одним із найактивніших видавців і розповсюджувачів самвидаву, за що його ще називали самвидавним Іваном Тиктором. Після виходу на волю, будучи глибоко віруючою людиною, всі сили спрямував на легалізацію катакомбної Української греко-католицької церкви. Стає головою Комітету захисту УГКЦ (1987) і редактором його друкованого органу «Християнський голос», надає рухові за легалізацію динамічності, масовості та організованості. Зусилля не були марними і завершилися виходом УГКЦ з підпілля у 1989 році. Разом з тим був відповідальним секретарем журналу «Український вісник», першим заступником голови Львівської обласної ради (1990—1994), головою Львівської обласної комісії з відновлення прав реабілітованих (1994—2002). Однак державні посади ніколи не приваблювали Івана Геля, він більше уваги приділяв роботі з молодим поколінням, читав спецкурс з історії визвольного руху другої половини XX століття у Львівському університеті. Нагороджений орденами князя Ярослава Мудрого V ступеня (2002), IV ступеня (2006).

Презентує книжку її упорядниця Ірина Єзерська.

***

Адреса книгарні «Є»:
вул. Лисенка, 3
ст. м. «Золоті Ворота»
Вхід вільний.

Медіапартнер заходу – тижневик «Український тиждень».

Табір буде організований на базі  пансіонату «Стара правда» ( туристичний комплекс «Буковель», Івано-Франківська область) .

Пансіонат «Стара правда» має офіційний дозвіл на організацію дитячого відпочинку,  медичне обслуговування, цілодобову охорону,  розвинену відпочинкову інфраструктуру.

Фольклорно-етнографічна зміна буде організована :

• Ø з 9 червня по 21 червня 2014 року

Проживання у 2-х та 3-х місних комфортабельних кімнатах зі всіма вигодами (туалет, душ, гаряча вода), 4-и разове харчування. Розпорядок дня традиційний для дитячих таборів.

Базова вартість путівки:  3750 гривень

У вартість путівки входить:

• Ø автобусний  трансфер: від залізничного вокзалу  Івано-Франківська до Табору у день заїзду;
• Ø автобусний  трансфер: від Табору до залізничного вокзалу  Івано-Франківська у день від’їзду;
• Ø проживання у 2-х та 3-х місних номерах ;
• Ø 4-разове харчування;
• Ø навчання народним ремеслам – послуги майстра,  інструменти;
• Ø екскурсійна програма

Залізничні квитки оплачуються окремо

! Ціна путівки за бажанням може бути збільшена за рахунок додаткових екскурсій, атракцій та лікувальних процедур  (оздоровчий масаж, їзда на конях,  тощо).

Протягом зміни будуть проведені:

• Ø майстер-класи з писанкарства, різьблення, ткацтва; бісероплетіння, розпис на склі,виготовлення дитячої іграшки;
• Ø театралізовані вистави: українське Різдво, Великдень, Весілля,український обрядовий рік;
• Ø пішохідні екскурсії  та околицях Буковеля;
• Ø автобусна екскурсія  на Буковель

Для оформлення путівки батьки повинні надати 2 медичні довідки:

1) від дільничного педіатра про стан здоров’я  дитини;

2) від лікувального закладу про стан епідеміологічного оточення в сім’ї (не пізніше, ніж за 3 дні до від’їзду до табору).

                              Прошу зголошуватися якнайшвидше

Керівник табору : Галина Олійник,    моб.тел.067 495 54 27

e-mail:ov.oliynyk@gmail.com

Шановні краяни!

СПА-готель «ЖЕНЕВА» запрошує дітей членів та прихильників Львівського Товариства у Києві до курортно – оздоровчого табору «Артек-Прикарпаття. Трускавець» .

Le 12 mai – 49 personnes personnes sont mortes dans la région de Donetsk depuis le 13 mars. Selon les données du groupe « Informatsiyny Opir »(Information et Résistance), des affrontements ont eu lieu entre des groupes de terroristes près du village de Karpovka qui se trouve pas loin de Slovyansk. Nous ne savons pas s’il s’agit d’un conflit politique ou de banditisme.

Le 12 mai – Le président russe, Vladimir Poutine, propose aux pays occidentaux de partager l’Ukraine. Le chroniqueur du Washington Post, Masha Gessen, révèle cette thèse dans son article du 10 mai.

P.S.: Faîtes circuler cet appel, SVP!

Bürgercenter von Maidan, Lemberg

Liebe Kolleginen, liebe Kollegen;

Deutschland, Österreich, Schweiz

Russland hat einen Akt der Agression gegenüber der Ukraine begangen, indem es die Krim annektierte. Nun hat es terroristische Saboteurgruppen in die Ostukraine eingeschleust. Das Ziel ist, die legale Präsidentschaftswahlen in der Ukraine zu verhindern. Deswegen wird das Leben im Osten der Ukraine zum Albtraum inmitten von Europa gemacht. Vor unseren Augen wird das Land zerstört. Daher nehmen wir unser Mut zusammen, um Sie über die Ereignisse in der Ukraine zu informieren. Das ist nur ein Standpunkt, obwohl wir versuchen, objektiv zu sein.

12. Mai – Die Beteiligung an den Pseudo-Referenden im Osten der Ukraine betrug laut Übergangspräsident der Ukraine Oleksandr Turtschinow ca. 24%-32%. Am sogenannten Referendum in Mariupol konnten nicht einmal 4% der Einwohner teilnehmen. Nur vier Wahllokale hatten geöffnet. Normalerweise finden die Wahlen in der Stadt mit fast einer halben Million Einwohner an 216 Wahllokalen statt. Die zentrale Wahlkommission der Ukraine erklärte, dass die sogenannten Referenden in den Gebieten Donezk und Luhansk keine Rechtswirkung haben.

12. Mai – Die Organisatoren des Pseudo-Referendums zum Status des Gebiets Luhansk behaupten, dass am 11. Mai 96% der Einwohner des Gebiets für die Unabhängigkeit der selbstausgerufenen “Republik Luhansk” gestimmt hätten. Die Wahlbeteiligung hätte 75% betragen. Die Organisatoren des Pseudo-Referendums zum Status des Gebiets Donezk behaupten, dass die Wahlbeteiligung an ihrem “Referendum” bei 74,87% gelegen hätte und dass für die Anerkennung der selbstproklamierten “Volksrepublik Donezk” 89,07% gestimmt hätten. Die EU und die USA nennen das Referendum illegal und betonen, dass sie die Ergebnisse des Referendums nicht anerkennen.

12. Mai – Bei den Donezker Separatisten gab es einen Umsturz. Die ehemaligen Anführer der Donezker Separatisten wurde durch einen gewissen Sergej Sdriljuk, der sich selbst als die “rechte Hand” des Freischärlerkommandeurs “Strelok” bezeichnet, abgesetzt. Nach Informationen des SBU (Sicherheitsdienst der Ukraine) verbirgt sich hinter dem Codenamen “Strelok” Ihor Girkin, ein Oberst des russischen Militärgeheimdienstes GRU. Der russische Staatsbürger und Sabotageagent Girkin erklärte sich zum Oberbefehlshaber der Streitkräfte der “Volksrepublik Donezk” und wandte sich an Russland mit der Bitte um militärische Hilfe. Donezker Separatisten erklärten sich nach dem Referendum zu einem “unabhängigen Staat” und baten Russland um Anschluss, so deren Anführer Denis Puschilin. Der Pressedienst des Kreml erklärte, dass Moskau die Willensäußerung der Bevölkerung der Gebiete Donezk und Luhansk mit Respekt betrachtet.

12. Mai – Nach den Zusammenstößen in Mariupol hat die “Metinvest”-Holding des Milliardärs Rinat Achmetow Volkswehrgruppen aus den Mitarbeitern der Konzernunternehmen eingerichtet, die seit dem letzen Sonntag die Stadt patrouillieren. Eine solche Patrouille besteht aus Mitarbeitern in der Uniform von Metinvest und Polizeiangehörigen. Die Menschen hätten die Plünderungen und Chaos, die die Terroristen betreiben, satt. Die Unternehmesgruppe von Rinat Achmetow hat das Separatisten-Referendum nicht anerkannt und hat es nicht erlaubt, die Abstimmung an den Standorten der Gruppe durchzuführen.

12. Mai – Seit dem 13. März starben im Gebiet Donezk 49 Menschen. Nach Informationen der Gruppe “Informationswiderstand”, fand in der Nähe des Dorfs Karpowka bei Slowjansk ein Feuergefecht zwischen zwei Terroristengruppen statt. Es ist nicht bekannt, ob das Gefecht einen politischen und kriminellen Hintergrund hatte.

12. Mai – Der russische Präsident Wladimir Putin schlägt dem Weste vor, die Ukraine gemeinsam aufzuteilen. Das schreibt in ihrem Artikel Masha Gessen, eine Kolumnististin der The Washington Post.
PS: Bitte, wie weit verbreitet diese Informationen wie möglich.

Ludowy sektor Majdan, Lwów: Szanowni Państwo!
Polska

Rosja dokonała aktu agresji przeciw Ukrainie, anektując Krym. Teraz Rosja wprowadziła grupy terrorystyczno-dywersyjne na Wschodnią Ukrainę. Cel jej działań– zapobiec legalnym wyborom prezydenckim na Ukrainie. Dlatego dziś życie mieszkańców Wschodniej Ukrainy pozostaje ciągłym horrendum w środku Europy. Na naszych oczach niszczą nasz kraj. Dlatego bierzemy na siebie odwagę informować państwa o wydarzeniach na Ukrainie. To jest jeszcze jeden punkt widzenia. My postaramy się być uczciwymi.

12 maja – Frekwencja na pseudo-referendum w regionach wschodnich wynosi od 24 do 32% – powiedział p.o. Prezydenta Ukrainy Ołeksandr Turczynow. W tak zwanym “referendum” w Mariupolu mogli uczestniczyć nie więcej niż 4% mieszkańców. Pracowały tylko 4 lokali wyborcze (zwykle wybory w tym prawie półmilionowym mieście odbywają się w 216 lokalach wyborczych). Centralna Komisja Wyborcza Ukrainy oświadczyła, że tak zwane referendum w Doniecku iŁugańsku 11 maja żadnych skutków prawnych nie mają.

12 maja – Organizatorzy pseudo-referendum o status obwodu ługańskiego twierdzą, że w 11 maja o niepodległość samozwańczej “Republiki Ługańskiej” głosowało 96% mieszkańców obwodu, a frekwencja wyniosła 75%. Organizatorzy pseudo-referendum o status obwodu Donieckiego twierdzą, że frekwencja w tym regionie wynosiła 74,87%, a uznanie samozwańczej “Donieckiej Republiki” jakoby wsparły 89,07% głosujących. UE i USA podkreśliły, że nie uznają wyników ” referendum”, nazywając go nielegalnym.

12 maja – W środowisku donieckich separatystów odbył się przewrót. Byli przywódcy zostali odsunięte od władzy przez niejakiego Siergieja Zdryluka, który podaje się za “prawą rękę” dowódcy terrorystów ze Słowiańska “Striełka”. Według SBU, “Striełok” – to pułkownik GUW SzG Rosji Igor Hirkin. Rosyjski obywatel, terrorysta Hirkin ogłosił się dowódcąnaczelnym “Donieckiej Republiki Ludowej” i zaapelował do Rosji o pomoc wojskową. Separatyści w Doniecku na podstawie nielegalnego “referendum” proklamowały samozwańcze “suwerenne państwo” i proszą przyłączyć ich do Rosji – o tym powiedział ich lider Denis Puszylin. Służba prasowa Kremla poinformowała, że “w Moskwie z poszanowaniem odnosząsię do wykazu woli mieszkańców Doniecka i Ługańska”.

12 maja – Po starciach z terrorystami w Mariupolu tereny miasta od niedzieli sąpatrolowane przez ochotnicze służby porządkowe, zorganizowane z pracowników holdingu “Metinwest” miliardera Rinata Achmetowa. Patrole składająsię z pracowników z odznakami “Metinwestu” i milicjantów. Miejscowa ludność zmęczona grabieżami i dewastacjami, rozmyślnie urządzanymi przez terrorystów. Spółka kampanii Rinata Achmetowa nie uznała “referendum” separatystów i nie pozwoliła głosować na swoich fabrykach.

12 maja – Od 13 marca w obwodzie Donieckim w potyczkach zostały zabici 49 osób. Według danych operatywnych grupy “Opór Informacyjny” w pobliżu wsi Karpowka w okolicy Słowiańska odbyła się walka między grupami terrorystów – nie wiadomo, czy na tle gangsterskich porachunków, czy z tłem politycznym.

12 maja – Prezydent Rosji Władimir Putin proponuje krajom Zachodu wspólnie podzielić Ukrainę. O tym pisze w swoim artykule kolumnistka The Washington Post Masha (Maria) Hessen.

Postscriptum: Proszę rozprzestrzeniać tę informację jak najszerzej.

  Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,

                            любіть у годину негоди…                                                                                            В. Сосюра

Влучно і актуально звучать рядки вірша відомого українського письменника В. Сосюри. Настав час єднання нації навколо спільної  мети – захисту та збереження України, її історичних та культурних надбань. Саме зараз треба відверто заявити про любов народу до рідної землі. Національна оперета запрошує 15 травня о 19.00 на катарсис Україною.

«Україна в піснях і романсах» – концерт, наповнений шедеврами пісенної класики. Ви почуєте музику українських композиторів, які народилися в різних куточках України і творчість яких наповнена щирістю, любов’ю до Батьківщини, почуттям патріотизму та національної гордості.

Українські народні пісні в обробках митців зі світовими іменами, романси та арії з найвідоміших опер, оперет, мюзиклів, а також хореографічні композиції, пронизані щирим українським колоритом, занурять публіку в багату, самобутню українську культуру ,захоплять глибиною думки, багатством почуттів і настроїв, подарують незабутні враження та душевну насолоду.

У програмі вечора – номери, присвячені 200-річчю від дня народження та 153-й річниці з дня перепоховання видатного українського Кобзаря Т.Г. Шевченка, твори якого дійшли до нас через віки і звучать сьогодні як пророцтво.

У концерті беруть участь провiднi артисти Національної оперети, хор, балет та оркестр театру.

Катарсис Україною розпочато! Приєднуйтесь! 

Високопреосвященним і Преосвященним владикам, всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви

Христос воскрес!

Вчора нас поховано з Тобою, Христе, –
Встаємо сьогодні з Тобою воскреслим,
Бо вчора нас з Тобою розп’ято.
Тож і нас прослав, Спасе, у царстві Твоїм

(Пісня 3 Канону Воскресної Утрені).

Дорогі в Христі!

Попри всі цьогорічні випробування і непевність, Великдень – «день, що його учинив Господь» (Пс. 117, 24) – є для нас часом невимовної радості й надії. У світлий празник Воскресіння Христового свята Церква оспівує таїнство поєднання протилежностей: поховання і воскресіння, смерті і життя, розп’яття і слави, смутку і радості. У тому й полягає велике пасхальне таїнство, що сам Син Божий стає одним із нас, вмирає, подібно як ми, щоб ми могли воскреснути, як Він! Христос проходить свою хресну дорогу за нас і на наше благо, даруючи нам своє світле воскресіння та нове життя в Бозі. Отже, хрест і воскресіння нерозлучні. Вони стосуються не лише Христа: у таїнственний спосіб зачіпають усе людство і кожного з нас зокрема. Подія, яка відбулася в житті Ісуса Христа, – Його смерть і воскресіння, – увібрала в себе всю історію людства, усі страждання, як минулого, так і прийдешнього, і преображає їх у нове життя, у нову радість. Воскреслий Христос входить у серцевину особистої історії кожного з нас, Він, можна сказати, переживає наші страждання і приниження: ми водночас із Ним розп’яті й засуджені, та разом із Ним підіймаємося з гробу і воскресаємо. Вчора нас із Ним було поховано, а сьогодні – встаємо із Ним воскреслим.

Вчора нас поховано з Тобою, Христе…вчора нас з Тобою розп’ято.

Ісус Христос силою і діянням Святого Духа присутній в історії нашої Церкви і нашого народу. Ми добре знаємо цей Його і наш хресний шлях. Ще в недавньому минулому нашу Церкву і наш народ катували й розпинали, ложно свідчили на нас, у нас стріляли і кидали в тюрми. Однак ми все це пережили і, дякувати Богу, відродилися до нового життя спільноти Христових учнів. Якраз цього року минає 25-річчя легалізації та відродження нашої Церкви на рідній землі. Тож засилаймо молитви до престолу Всевишнього, дякуючи Йому за благодать і силу, яка допомогла нашому народові вистояти серед жахливих випробувань і страждань. Ця перемога – знак дієвої присутності воскреслого Спасителя між нами в далекому і недавньому минулому, а водночас запорука нездоланності нашого народу і в майбутньому.

Христос і сьогодні є з нами! Наші болі Він приймає так, немовби це Йому особисто завдавали рани. Це Його було зневажено побиттям молоді на Майдані… Це Він – перша жертва Небесної сотні

Сьогодні знову нам погрожують зброєю і залякують розділом країни та захопленням храмів. Але Христос і сьогодні є з нами! Наші болі Він приймає так, немовби це Йому особисто завдавали рани. Це Його було зневажено побиттям молоді на Майдані. Це Його зробили нужденним, коли добро народу розкрадала корумпована влада. Це Його ув’язнювали та несправедливо засуджували, виставляли нагим на морозі і катували викраденим. Це Він – перша жертва Небесної сотні. Його слова на хресті, що звучать сьогодні в сумлінні віруючих людей України, – «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять!» (Лк. 23,34), – стосуються насамперед тих державних і церковних лідерів, своїх і сусідніх, які підбурюють народ до сліпої агресії та ненависті: «Розіпни, розіпни Його!» (Лк. 23,21). Однак сила людської злоби, брехні і насильства є нічим порівняно із силою Божої правди й любові. Це Христос нас сьогодні підносить, і як Церкву, і як народ. Як у Воскресінні добро долає зло, так і в нашій історії любов переможе злобу й ненависть, а мир – усякі погрози війною.

Встаємо сьогодні з Тобою воскреслим.

Сила зброї никне перед славою Воскреслого, бо «сьогодні встаємо з Тобою воскреслим». Усі ми це відчуваємо, на рідній землі і на поселеннях. Сила Христового воскресіння сьогодні є нашою надією в церковному, суспільному та особистому житті. Не маємо певнішої і сильнішої допомоги – ні в міжнародній дипломатії, ні в силі військових потуг чи людських домовленостей, які готові за тридцять срібняків виставити ціну Неоціненному. У своєму воскресінні Христос силою Святого Духа чинить єдиним народом тих, хто колись протистояв один одному: «Нема юдея ані грека… ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі» (Гал. 3,28).

Учімося поважати і любити того, хто відрізняється від нас: думає по-іншому, дотримується інших звичаїв чи розмовляє іншою мовою – саме це є свідченням слави Воскреслого!

Знаком нашого «вставання» з воскреслим Спасителем, який підносить нас із «гробу» гріха, нехай стане наше оновлене Божою любов’ю ставлення до всіх без винятку людей. Любімо і обіймімо кожного, хто є поруч, у нашому селі, містечку, місті, у нашій області та на всій нашій Землі. Учімося поважати і любити того, хто відрізняється від нас: думає по-іншому, дотримується інших звичаїв чи розмовляє іншою мовою – саме це є свідченням слави Воскреслого! Усім людям, навіть тим, хто має злобу в серці і несправедливо нас обвинувачує, ми сьогодні проголошуємо радісну вістку про воскресіння. Бо ж знаком воскресіння є перемагати сили зла і ненависті Божою любов’ю та милосердям.

Тож і нас прослав, Спасе, у царстві Твоїм.

За давнім церковним переказом, св. Андрій, ставши на київських горах, передбачив велику Божу славу для нашої країни: «Бачите ці гори? На них засяє благодать Божа, тут буде велике місто, і Бог спорудить багато церков». Сяйво Божої благодаті, про яке згадує наш апостол, –це світло Христового воскресіння, яке ніколи не переставало променіти над нашою землею, навіть у найтемніші періоди нашого національного і церковного буття. На нас сповнилися євангельські слова, що їх ми чуємо під час Пасхальної Літургії: «Світло світить у темряві і темрява його не подолала» (пор. Ів. 1, 5). Відблиском небесної слави воскреслого Спасителя є і наш Патріарший собор Воскресіння Христового, який ми посвятили минулого року. Він є для нас живим свідченням Христової перемоги, запорукою невмирущості нашого народу та знаком єднання всіх дітей нашої Церкви – в Україні і на поселеннях сущих.

Хоч би де ми були, – чи в Україні, чи на поселеннях, – пам’ятаймо про своє покликання, що випливає з нашого християнського та національного досвіду, а саме: свідчити про нездоланну силу Христового воскресіння, про неминучу перемогу правди над брехнею

Сьогодні, у цей радісний день Воскресіння Христового, благаймо нашого Спасителя, щоб світло Його воскресіння з новою силою засяяло над нашим краєм, щоб подолало темряву гріха, незгоди, страху і зневіри та скріпило всіх нас силою Святого Духа на розбудову справді вільної і Богом благословенної держави. Молімося особливо про дар єдності та однодумності для нашого народу. А ця наша духовна єдність дозволить нам відродити і обновити всі державні інституції на основі Божої правди і Божого закону. Хоч би де ми були, – чи в Україні, чи на поселеннях, – пам’ятаймо про своє покликання, що випливає з нашого християнського та національного досвіду, а саме: свідчити про нездоланну силу Христового воскресіння, про неминучу перемогу правди над брехнею, любові над ненавистю, добра над злом, життя над смертю.

Із такими думками єднаюся з вами в молитві і пасхальній радості, у любові та надії, бажаючи кожному з вас мирного і благословенного Воскресіння Христового. Пасхальним привітом обіймаю всіх вас! Нехай цього дня засмучені зрадіють, стривожені відчують певність християнської надії. Молитвою лину до поранених і стражденних, ув’язнених і вигнаних із рідної домівки, наших воїнів і всіх, хто стоїть на сторожі гідності людської особи в Україні. Усім вам зичу щедро поданих Господом пасхальних дарів.

Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога-Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами.

Христос воскрес! – Воістину воскрес!

+ СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
на свято Благовіщення Пречистої Діви Марії,
7 квітня 2014 року Божого

Книгарня «Є» та літературна агенція «Discursus» запрошують на розмову про Євромайдан та презентацію книжки «Євромайдан. Хроніка відчуттів».

Дата події: 11.04.2014 18:00

Книжка «Євромайдан. Хроніка відчуттів» — колекція есе Тарас Прохаська, Іван Ципердюка, Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Юрія Винничука .

Подія Євромайдану й окремі дії в період його тривання матимуть повно інтерпретацій із поглядів історичного, суспільного, культурного… Уже зараз звучить чимало думок й оцінок. Але на все свій час. Чи не найцікавіші після кожної історичної епохи – польові враження. Саме в них найдостовірніші й найцінніші деталі. Ще ліпше, коли це враження людей не лише з досвідом, а й з умінням їх передавати. Тарас Прохасько, Іван Ципердюк, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Юрій Винничук як літописці Євромайдану. Проте ці автори не фіксують події, а реагують на них. Так, як може відгукуватися кожен українець. Щоправда, роблять вони це у власній письменницькій манері.

За участю Тараса Прохаська та Юрія Винничука.

Адреса книгарні «Є»:

м. Київ, вул. Лисенка, 3,
ст. м. «Золоті ворота»

Вхід вільний.

Медіапартнер заходу – тижневик «Український тиждень».

Presentation of the book Euromaidan. Khronika vidchuttiv (“Euromaidan. A Chronicle of Feelings”)

Date: 11 Apr. 2014

YE Bookstore and the Literary Agency Discursus are honoured to invite you to a presentation of the book Euromaidan. Khronika vidchuttiv (“Euromaidan. A Chronicle of Feelings”) on 11 April.

Beginning at 18:00.

Euromaidan. A Chronicle of Feelings is a collection of essays by Taras Prokhasko, Ivan Tsyperdiuk, Yurii Andrukhovych, Serhii Zhadan and Yurii Vynnychuk.
Euromaidan and individual events that happened while it lasted will acquire plenty of interpretations from historic, social, or cultural viewpoint. Even now we can hear a variety of opinions and assessments. But all in good time.
Field impressions are perhaps the most interesting part immediately following a historical epoch. They preserve the most veritable, most valuable details. Better still, if these are the impressions of people who know how to render their experiences.
Taras Prokhasko, Ivan Tsyperdiuk, Yurii Andrukhovych, Serhii Zhadan, Yurii Vynnychuk. The chroniclers of Euromaidan.
However, these authors do not merely register events, they respond to them in the way any Ukrainian could respond. But they do it in their own, unique manner of writing.

With the participation of Taras Prokhasko and Yurii Vynnychuk.

26 квітня –  «ЛІСОВА ПІСНЯ»

СТВОРИЛИ:

Постановка — Андрій Приходько

Музичний режисер — Мар’яна Садовська

Сценографія/Костюми — Богдан Поліщук

Хореограф — Нінель Зберя

Діють:

Мавка — Оксана Козакевич

Лукаш — Ярослав Федорчук, Микола Береза, Андрій Козак

Дядько Лев — Олег Стефан

Лісовик — Олег Цьона

Русалка — Тамара Ґорґішелі, Наталка Рибка-Пархоменко

Мати Лукаша — Тетяна Каспрук

Перелесник — Олег Онещак

Потерчата — Тамара Ґорґішелі, Наталка Рибка-Пархоменко, Мирослава Рачинська, Марія Копитчак

«Лісову пісню» режисер Андрій Приходько поставив для «курбасівців» на честь 140-річчя від дня народження Лесі Українки. Ця постановка балансує між інноваційним, сміливим, несподіваним прочитанням хрестоматійного твору та уважним, обережним ставленням до авторського тексту. «Лісова пісня» театру Леся Курбаса – є щемкою та емоційною, і, водночас інтелектуальною. У ній звучить справжня українська музика від гуртів «Кросна», «Божичі» та «Древо», а також спів сопілки.  Вона є театральним міксом сюрреалізму, народних традицій та мистецьких експериментів. Для постановника та акторів вистави головною є проблема людини, яка, втрачаючи глибинне та природне, позбавляється власної сутності. На очах у глядача відбувається гра з простором, а костюми й музика апелюють до чуттєвості. «Лісова пісня» іде у «трьох колядах», зміна яких символізує не тільки зміну сезону, але й зміну стану душі.

–          перша частина «СВЯТО», де людина відкриває, пізнає природу як Кохання і кохання як Природу, складається з прадавніх ритуалів і пісень (розігрується як українські народні дійства);

–          друга частина «КЛОПІТ», де в метушні, побутових сварках герої вистави втрачають поезію, переходять на брудну прозу і врешті взагалі втрачають рідну мову, (в жанрі реалістичної драми);

–          третя частина «СМЕРТЬ», де на місці колишнього розквіту і краси панують сучасні злидні, деградація, де герой, дійшовши до повного духовного занепаду, гине (документальний театр, що доходить до сюрреалізму).

І ще одна несподіванка!!! Під час перегляду вистави глядачі відчувають себе безпосередніми учасниками дійства, причетними до краси природи, а іноді й доволі жорсткого світу людини.

27 квітня, вперше у Києві, – «ЗАБАВИ ДЛЯ ФАУСТА» за «Злочином і карою» Федора Достоєвського

«… Спочатку все рівно був Достоєвський. Від нього лихоманно-хворобливий ритм вистави, містична, фатальна прикутість один до одного її головних героїв, від нього невідворотність всіх цих появ і зникнень. Від нього — непідвладне розумові взаємне тяжіння, ніби щось, що вони самі збагнути не можуть, їх невблаганно зводить. І розводить теж — з такою ж невблаганністю і жорстокістю».
Тому що Фаусту — фаустове, а Мефістофелю — мефістофелеве.
Юрій Фрідштейн, «Экран и сцена».

Постановка — Володимир Кучинський
Сценографія — Олександр Оверчук
Костюми — Ольга Баклан

Діють:
Свидригайлов — Олег Цьона
Раскольніков — Андрій Водичев
Дуня — Марія Копитчак, Мирослава Рачинська
Пульхерія Олександрівна — Тетяна Каспрук

Тривалість: 2 год. 15 хв.

Нагороди:
Ґран-прі за найкращу виставу фестивалю, Херсонеські ігри (1994), Золотий Лев (1994), Слов’янський вінець (Москва, 1997)
Найкращий актор фестивалю – Олег Драч, Херсонеські ігри (1994), Золотий Лев (1994), Слов’янський вінець (Москва, 1997)
Найраща режисура – Володимир Кучинський, Золотий Лев (1994)
Найращі костюми – Ольга Баклан, Золотий Лев (1994)
Найраща сценографія – Олександр Оверчук, Золотий Лев (1994)

Замовлення квитків:  http://parter.ua/ua/event/43/3572/3618.html, http://parter.ua/ua/event/43/3572/5977.html або за тел. (098) 993-08-92, (066) 455-73-28