«Львівське товариство у Києві» знову кличе дітей у Карпати на «X Етнотабір»

«Львівське товариство у Києві»

знову кличе всіх дітей

віком від 7 до 15 років

  у Карпати на «Етнотабір»

 Після табору ваші діти повернуться:

– трохи акторами (під час табору будуть поставлені  вистави – реконструкції українських свят та обрядів,  дітей навчатимуть декламації, режисурі, акторській майстерності, вони  самі зможуть бути і режисерами,і акторами);

– трохи  фольклористами (адаптовані дитячі лекції з українських традицій і  звичаїв, майстер-класи з випікання паски, обрядового печива, обрядові українські пісні, веснянки, колядки );

трохи митцями (майстер-класи з виготовлення гуцульської кераміки, «силянки» (бісероплетіння), різьбярства, ткацтва, писанкарства);

– з патріотичним духом (кожен ранок виконання гімну та молитва, вивчення  українських звичаїв та традицій, постановка «шевченківського вечора», завершується день українськими піснями біля ватри);

– із здоровим тілом (13 днів на гірському повітрі, піші походи, плавання (за умови гарної погоди);

– з етноматеріалами та етновиробами (писанки, різьблена тарілка/рахва, керамічний підсвічник/тарілка/горнятко,шкіряний гаманець , пісенник, фотоматеріали);

Табір буде організований на базі  курортного комплексу «Стара правда» ( ТК «Буковель», Івано-Франківська область, с. Поляниця), творціякого стверджують, що саме: «тут зупиняється час…»  http://starapravda.com.ua/ukr/hotel

 

«Стара правда» має  дозвіл на організацію дитячого відпочинку, медичне обслуговування, цілодобову охорону,  розвинену відпочинкову інфраструктуру.

Фольклорно-етнографічні зміни будуть організовані :

Ø  з 15 червня по 27 червня 2016 року

Ø  з 2 липня по 14 липня 2016 року

Базова вартість путівки*:  8400 гривень

*Організаторами табору розроблена система знижок

5%:

ü  для дітей членів Львівського товариства в Києві

ü для дітей-учасників попередніх таборів

ü  за умови придбання путівок одночасно на дві зміни

ü за умови придбання путівок для двох дітей із однієї сім»ї

7%:

ü  для  учасників Дитячого фольклорно-етнографічного театру «Левеня»

(Знижки не сумуються)

                               

                                 Детальніша інформація про Табір:

Проживання: у 2-х та 3-х містних комфортабельних кімнатах зі всіма вигодами (туалет, душ, гаряча вода), 5-и разове харчування. Розпорядок дня традиційний для дитячих таборів.

 У вартість путівки входить:

Ø  автобусний  трансфер від залізничного вокзалу  Івано-Франківська до Табору у день заїзду;

Ø  автобусний  трансфер від Табору до залізничного вокзалу  Івано-Франківська у день від’їзду;

Ø  проживання у 2-х та 3-х містних номерах ;

Ø  5-разове харчування;

Ø  майстер-класи з навчання народним ремеслам – послуги майстра,  інструменти, заготовки

Ø  екскурсійна програма

Ø  фірмові футболки

Ø  медичне страхування учасників табору

За бажанням батьків здійснюється організована відправка дітей потягом до місця проведення табору із Києва та Львова і у зворотному напрямкуЗалізничні квитки до Івано-Франківська та з Івано-Франківська оплачуються окремо.

Протягом зміни будуть проведені:

v майстер-класи з писанкарства, різьби, ткацтва, гончарства, бісероплетіння, розпис гуцульської кераміки, виготовлення шкіряної тайстри, сирних коників, дитячої іграшки, розпис на склі;

v демонстраційні майстер-класи із виготовлення ліжника, сердака і кресані;

v театралізовані вистави: «українське Різдво»/Великдень» (на вибір),  «Весілля», «Український обрядовий рік», «Шевченківський вечір», «подорож Святого Миколая»/ «Івана Купала» (на вибір);

v пішохідні екскурсії по околицях Буковелю, оглядова панорамна екскурсія на підйомнику;

v автобусні екскурсії на водоспад Гук (Татарів), Яремче, Косів;

v випікання паски, весільного та обрядового печива.

Для оформлення путівки батьки повинні надати 2 медичні довідки:

1) від дільничного педіатра про стан здоров’я  дитини;

2) від лікувального закладу про стан епідеміологічного оточення в сім’ї (не пізніше, ніж за 3 дні до від’їзду до табору).

 

Ідеолог та Керівник табору:    Галина Олійник,

моб.тел.: 067 788 26 04

emailetnotabir@gmail.com

www.lvivtov.kiev.ua

www.facebook.com/Etnotabir

 

Запрошуємо на «Галицькі запусти 2016»

Шановні краяни!
Щиро запрошуємо Вас в Український дім на «Галицькі запусти 2016» 12 березня 2016 року о 18.00.
На Вас чекають смачна вечеря (вареники, деруни, голубці, пироги, налисники та інші запустянські смаколики), бо ж з понеділка вже розпочнеться Великий піст, тому варто добре і смачно почастуватися, гарно натанцюватися і змістовно поспілкуватися!
Святкову галицьку атмосферу і гарний настрій забезпечить Вам чарівна галичанка Оксана Стебельська , а чарку обіцяє налити сам Богдан Бенюк!
Гарантуємо, що Ви отримаєте велике задоволення від запальної української музики у виконанні ансамблю «Українські барви», прекрасних виступів відомих виконавців: Наталії Шелепницької, Наталки Карпи, Андрія Князя, Оксани Пекун та інших.
Коломийки, польки, вальси, танго – і це ще далеко не все, що обіцють нам наші музики!
Квитки (вартість квитка на одну особу 500 грн.) можна викупити в Українському домі (тел. +38 050 465 33 89) або через Виконавчу дирекцію тел. 067-449-45-85
Більше інформації можна отримати у ФБ (https://www.facebook.com/events/890336684417068/?active_tab=posts)
Оргкомітет
Виконавча дирекція Львівського Товариства у Києві
Чому ми святкуємо Запусти?
Бо ми повертаємося до давніх українських традицій підготовки до Великого посту.
М’ясниці – це яскравий набуток української фольклорної спадщини, період простонародного дозвілля, зумовлений селянським відпочинком від праці на землі. Зимові (різдвяні) М’ясниці починаються з різдвяними святами і закінчуюються сиропустною (Прощеною) неділею.
У М’ясниці народ відпочивав. А якщо в сім”ї були дорослі син чи дочка – саме був час подумати про їхнє одруження. Тому скрізь по селах відбувались сватанки, обзори, заручини, весілля. А також вечірниці, з їх хатнім рукоділлям та молодіжно-розважальними забавами. Розлучатися з м’ясницями просто так нікому не хотілося. Тому наші предки намагались якнайповніше прикрасити дозвілля в останні дні м’ясниць, і гідно відзначити прощання з ними.
М’ясопусний тиждень
Першим починався М’ясопусний тиждень, який цього року (2016-го) для православних та греко-католицьких вірників припадає на 29 лютого-6 березня. Цей тиждень передував Масляному Сиропусному тижню, і був останнім коли дозволялося їсти м’ясо. Він ще називався «Всеїдним», або ж «Рябим». В Рябий тиждень вже не сваталися. Ввважалося, що це погана прикмета “На рябий уддаватися – з бідов родичатися”, “Од того жона ряба, шо на Рабий уддалася”. Рябий М’ясопусний тиждень закінчувався М’ясопусною неділею.
Сиропусний тиждень
З понеділка починалася Масниця – Сиропусний тиждень (у 2016-му 7-12 березня). В цей тиждень м’яса вже не їли, зате дозволялося їсти будь-яку молочну їжу, яйця та рибу. Звідси й традиція готувати палачінти, вареники та інші борошняні молочно-яєчні страви.
“- Кончалися м’ясниці, як правило, прощальним балом, на який запрошувалисме і відіцькых (з інших сіл) легінів.І коли понадвечур на обложку заіграли гусляші (музиканти), послухати їх музику, подивитися, як забавляєся молодь, сходилися і старі, і молоді, – пише закарпатський краєзнавець Дмитро Копинець у своїй книжці “Буштинські обрядові дійства та розваги молоді в давнину. – Дітлахи й літня челядь тулилися по закутках, щобы не заважати. А молодь, за звичкою, ставала гуртом: дівчата – окремо, з одного боку, хлопці – з другого. Як таниць кончився, легіньови належало, звичайно, подяковати і відвести дівку на прежнє місто – до цімборок або до родичу, які часто приходили разом з донькою, переживаючи за неї…
Сиропусний тиждень закінчувався Прощеною неділею
“В давнину у наших предків зародився чудовий звичай влаштовувати обряд взаємного прощення в Сиропусну неділю” -, пише далі Дмитро Копинець. – Цей обряд виконували тоді, коли вже зайшло сонце. Майже всі селяни сходилися на традиційну площу перед церквою і взаємно просили один у одного прощення за свої провини, обнімались і обмінювались поцілунком миру. Вони вступаючи до Великодного посту, взаємно усе прощали один одному ради Христа, що для нас постився, терпів і воскрес. Цей особливий, зворушливий обряд в окремих, найбільш релігійних сім’ях зберігся до сьогоднішнього дня. Наші предки при цьому схилялись один перед одним із словами: “Прости мені, брате чесний ( чи сестро)” і тричі цілували один одного.”
В західній Україні цей період перед Великоднім постом називають Запустами і немає традиції випікати млинці, а головною стравою вважаються вареники, особливо з сиром.
Історична довідка:
Відзначення масляної або сиропусного тижня почалася в Східній Церкві 610 року за православного кесаря Іраклія, котрий провадив війну з перським царем-язичником Хосроєм і обіцяв цей м’ясопусний тиждень перед Великим постом змінити на сирний тиждень, коли б йому Бог дав перемогу над язичниками-персами. І, перемігши персів, він виконав свою обітницю, про що синаксар сирної суботи свідчить на сторінці 143. Підтверджує це святий Никифор, патріарх Константинопольський, котрий написав у своєму каноні: «Треба, щоб монахи постили в середу й п’ятницю сирного тижня, а по відправі Служби Ранішосвячених Дарів хай їдять сир». Про це розповідає архимандрит Іоаникій Ґалятовський.

Співчуття з приводу смерті батька міського голови Львова Івана Григоровича Садового

Шановні краяни!

Правління , Опікунська рада та Виконавча дирекція Львівського Товариства у Києві з глибоким сумом сповіщають, що 15 лютого на 79-му році життя помер батько міського голови Львова Іван Григорович Садовий. Висловлюємо щирі співчуття Андрію Івановичу Садовому , родичам, близьким та колегам покійного.

Голова Правління                                                              Іван Васюник

Голова Опікунської ради                                                 Олександр Шлапак

Вітання з Різдвяними та Новорічними святами!

Шановні краяни!

Правління , Опікунська Рада та Виконавча дирекція Львівського Товариства у Києві щиро вітають Вас та Ваші родини з Різдвяними та Новорічними святами!

Бажаємо нам усім миру, віри у мудрість Українського народу і свої сили, повернення наших земляків – захисників Сходу України живими і неушкодженими, політичної та економічної стабільності, здоров”я, нових звершень на Славу України та Божої благодаті!

Інформуємо, що з огляду на існуючу суспільну, політичну та економічну реальність традиційна “Маланка” чекає на кращі часи.

Виконавча дирекція Львівського Товариства у Києві

Співчуття з приводу смерті Романа Лубківського

Шановні краяни!
Правління, Опікунська Рада та Виконавча дирекція Львівського Товариства у Києві з глибоким сумом сповіщають про непоправну втрату – 23 жовтня у віці 74 роки помер видатний Український громадський та політичний діяч, державник, талановитий поет та письменник, лауреат Шевченківської премії та багатьох інших нагород і відзнак, наш краянин – Роман Мар’янович Лубківський
Висловлюємо щирі співчуття членам Товариства Маркіяну та Данилу Лубківським, рідним, близьким та побратимам покійного.
Вічна пам ’ ять!

Вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча

Ковч

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З метою вчасного отримання запрошення на захід, просимо Вас у 3-х денний термін, але не пізніше 19 жовтня  2015 року підтвердити свою участь, відповівши на цього листа по e-mail: o.komitet@gmail.com з темою КОВЧ, або по тел. 050 294 84 69. У листі просимо вказати ПІБ особи, яка буде Вас супроводжувати. Для замовлення додаткових квитків звертаємось з проханням додати ПІБ та контакти запрошених осіб (телефон, e-mail) і ми обов’язково розглянемо таку можливість.

Комітет із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча було засновано  2010 році. Його почесним головою є Блаженнійший Любомир Гузар.

Комітет проводить свою діяльність під патронатом Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженішого Святослава.

Основним завданням Комітету є сприяння втіленню ідей Блаженного Священномученика Омеляна Ковча щодо міжнаціонального, міжконфесійного та міжрелігійного діалогу та порозуміння, плекання толерантності і взаєморозуміння в суспільстві, розвитку діалогу культур і народів, популяризації соціально-корисної та благодійної діяльності, а також здійснення заходів щодо вшанування пам’яті отця Омеляна Ковча.

Життя простого українського священика отця Омеляна Ковча – це шлях істинного праведника, Великої людини та Великого Українця.

Останні, трагічні сторінки його життя явили світові приклад виключної любові та самопожертви заради ближнього.

За Віру, людяність та порятунок сотень людей з інших народів та віросповідань отець Ковч свідомо склав найвищу офіру – власне життя.

У 1999 році Єврейською Радою України Омеляну Ковчу присвоєно звання “Праведник України”.

У 2001 році під час душпастирського візиту до України Папа Іван Павло ІІ проголосив Омеляна Ковча  Блаженним Священномучеником.

Осмислюючи трагічну долю отця Омеляна Ковча, його жертовність, християнську любов до людей, розуміємо: його життя – це пошук загальнолюдських цінностей, які об’єднують усіх людей, усі народи.

Його філософія всеохоплюючої любові до ближнього – це дороговказ і теперішньому, і прийдешнім поколінням у суспільство толерантності, в суспільство мирного співіснування людей різних національностей, різних віросповідань, різних культур. Це є актуальним й досі.

ІНФОРМАЦІЯ

ЩОДО ЛАУРЕАТІВ, НАГОРОДЖЕНИХ ВІДЗНАКОЮ БЛАЖЕННОГО СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА ОМЕЛЯНА КОВЧА У 2011-1014 РОКАХ

У 2010 році Комітетом засновано Відзнаку Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.

Відзнака вручається щорічно за значний внесок у справі екуменічного діалогу, діалогу культур і народів, міжрелігійного та міжнаціонального порозуміння, соціально-харитативної та благодійної діяльності, за особистий життєвий приклад жертовності та гуманізму, героїчні вчинки.

У 2011-2014 роках Відзнаки були удостоєні непересічні особистості, чия діяльність має стати добрим прикладом для нинішніх та прийдешніх поколінь:

польський режисер Гжегож Лінковський – за багаторічне служіння ідеї порозуміння між народами та справі міжрелігійної співпраці і, зокрема, за створення документальних фільмів „Парох Майданека” та „Невигідний”, які поширюють  знання про о. Омеляна Ковча та Митрополита Андрея Шептицького як духовних прикладів для нинішнього і грядущих поколінь;

ізраїльський науковець, історик та громадський діяч Арон Вайс – за відданість ідеям порозуміння і братньої підтримки між українцями, євреями та поляками і, зокрема, за пошук і справедливе відзначення Праведників народів світу з України та послідовне проведення зустрічей українських, єврейських та польських студентів „Ковчег” як частки діалогу поколінь, культур та релігій;

український державний діяч Василь Кощинець – за багаторічні зусилля, які допомагають надавати духовну опіку людям, позбавленим волі і взятим під варту, і за важливу особисту роль у налагодженні системної взаємодії Державної кримінально-виконавчої служби і Церков у релігійній підтримці ув’язнених осіб в дусі служіння о. Омеляна Ковча – покровителя тюремного душ пастирства;

відомий український громадський діяч Євген Сверстюк – за незламну відданість національній і духовній справі та сповнений великої особистої сили і гідності пошук і повернення з-під риштовань істин та цінностей, які дають людині мужність не коритися злу, берегти свою духовну чистоту і віру, що з байдужості творить любов, а з натовпу воздвигає націю.

польський політик та державний діяч (нині Миністр оборони Польщі) Томаш Сємоньяк – за багатолітню працю задля порозуміння між народами і на визнання важливого внеску у відновлення справедливості і творення мудрих і щирих відносин братерства між українцями і поляками;

Український Католицький Університет – на пошану місії Університету і відзначення добрих зусиль викладачів і студентів з надією, що ця праця служитиме Українському народові, його національній справі та ідеї, поширюючи світло, відкриваючи шлях до нових ідей та зміцнюючи віру людей у незнищенність моральних чеснот;

поет Мойсей Фішбейн – на пошану таланту, багатолітньої творчої праці, його життєвої настанови: чинити згідно з Господніми заповітами та власним сумлінням;

керівник Міжрайонної лікувально-виробничої майстерні при Міжрайонному Радянському психоневрологічному диспансері Києва Ніна Горностай – за багатолітню працю, в якій сяє світло великої духовної самопожертви, і на визнання подвигу людини, здатної упродовж багатьох років захищати від темряви інших людей, даючи приклад милосердя і добра, що навіть найтендітнішими руками можуть зупинити духовні сутінки;

християнська Спільнота Святого Егідія (Італія) – за подвиг служіння і порятунку тих, кого знищують бідність, кривди і війни, за невтомну працю просвітлювати душі й творити мир між народами і за силу молитви, яка із сердець одиниць шириться світом задля захисту мільйонів;

український поет, громадський і культурний діяч Ліна Костенко – за великий захист опечаленої душі свого народу і подвиг гідності, який нагадує кожному про силу і здатність залишатися на шляху честі й у мить піднесення, і в мороку, й у сірі будні, коли втрачають риси і світло, і тіні;

канадська і українська благодійниця, педагог і громадський діяч Зеня Кушпета – За приклад тієї любові до людей, яка творить смисл справжнього життя, і жертовний вибір допомагати іншим, що став особистим подвигом турботи;

ізраїльський історик і дослідник Шимон Редлих – за мужню відданість правді, яка є особистим відображенням любові до власного народу і поваги до народів інших, чиї святощі і болі є рідними і близькими як частка єдиного людського серця;

лідер кримсько-татарського народу Мустафа Джемілєв – за загальнолюдський приклад того, як особистість здатна захистити рідний народ від погибелі, і за чин мужності підтримувати слабких перед силою ненависті, бо вона неминуче буде розвієна волею Вседержителя над споконвічною землею кримських татар;

медик, яка рятувала поранених під час трагічних подій Революції гідності, зокрема, на вулиці Інститутській у Києві у лютому 2014 року Марія Матвіїв – за мужність і особисте повстання проти зла, коли сама душа піднялась на захист і порятунок життя людей, перемагаючи страх і приреченість, крізь кулі йдучи з вірою, що подвиг й однієї людини може змінити нас усіх;

архиєпископ, Митрополит Перемишля, колишній голова Конференції єпископів Польщі Юзеф Міхалик – за подвиг любові і мудрість духовних рішень, що перевершують обставини і допомагають братам, сестрам, сусідам і народам бачити велич і людяність один одного, возвеличуючись разом;

канадський меценат українського походження, фундатор Украінсько-єврейськоі ініціативи Джеймс Темертей – за щедрість рішень великої душі, які відображають проникливу небайдужість людини, твердість її характеру і непоступливість в досягненні мети, упевнюючи рідний народ у високих прикладах особистого успіху та духовної потреби допомагати іншим;

отець-митрат Української Греко-Католицької Церкви Михайло Шевчишин – за порятунок інших, вірне служіння голосу своєї душі і жертовний подвиг священика, чиє свідчення віри в найтемніший час гонінь і переслідувань стало теплим світлом прихисту для спраглих і блискавкою просвітління через хмари історії для майбутнього Церкви і рідного народу.

Лауреати 2015:

ГО “Фонд міжнародної солідарності” (Fundacja Solidarności Międzynarodowej). Фонд міжнародної солідарності, – був одним із головних організаторів польської  гуманітарної допомоги пораненим на Майдані та в зоні АТО. За сприянням Фонду, польські лікарні рятували життя й здоров’я понад 120 активістів Майдану та кілька сотень поранених учасників АТО, а також було  виділено для 185 сімей героїв Небесної сотні, які загинули у боротьбі за демократичну і незалежну Україну, грошову допомогу у вимірі 1 мільйона доларів. Коли на Майдані йшла стрілянина і гинули люди, польська делегація перебувала у Канаді і тоді представники урядів цих двох країн вирішили, що допомагатимуть в проведенні реформ в Україні і створили Польсько-Канадську програму підтримки демократії. Фонд міжнародної солідарності як неурядова організяція адмініструє цю програму, якої метою є збільшення рівня участі громадян України у створенні ефективних, правових демократичних інституцій, зокрема органів місцевого самоврядування та незалежних мас-медіа. В рамках програми, Фонд надає можливість використання досвіду системної трансформації та побудови співпраці між польськими та українськими публічними установами і громадськими організаціями. Від кількох літ Фонд міжнародної  солідарності, організовує журналістам та представникам української адміністрації  вишколи, для покращення співпраці органів місцевого самоврядування, які мають на меті підняти якість адміністративних послуг. Варто також нагадати, що 16 січня 2014 року, зразу після того, як Партія Регйонів та Комуністів ламаючи парламентські процедури, приймали закони, які нарушували основні права громадян України, фонд міжнародної солідарності як один з перших видав заяву «Не залишаймо українців самих», в якій закликав європейських політиків до міжнародньої підтримки. Фонд активно допомагає неурадовим організаціям в Україні та у співпраці з ними організував виїзд значної кількості спостерігачів з Польщі на президентські та парламентські вибори у травні та жовтні 2014 року.

Уляна та Марко Супруни. Вона народилася в США, він – у Канаді. Уляна лікар за фахом і директор гуманітарних ініціатив Світового Конгресу Українців спільно з Марком, політологом, філософом та сценаристом за спеціальністю, започаткували проект «Захист Патріотів», аби навчити захисників України як надавати першу медичну допомогу на полі бою та застосовувати аптечку НАТОвського зразка — знайшовши інструкторів, лікарів, координаторів, а головне однодумців, які розділяють спільні погляди, а саме навчати, щоб врятувати життя. Вони переїхали в Україну через тиждень після початку Революції Гідності. Уляна стала волонтером Медичної служби й була на Майдані в найгарячіші моменти, а Марко працював із західними журналістами та українськими документалістами Babylon’13. У рамках громадської організації «Захист патріотів» проведено курси з тактичної медицини для понад 23 тисяч бійців  і понад 2 тисяч курсантів військових вищих навчальних закладів, після проходження цього курсу надано понад 20 тисяч аптечок, що зібрані за стандартами НАТО, а також організовано заходи з реабілітації постраждалих під час Революції Гідності. 11 липня 2015 р. Президент Петро Порошенко підписав укази про прийняття до громадянства України подружжя Супрунів. Віднедавна Уляна є директором Школи реабілітаційної медицини при Українському Католицькому Університеті.

Ізраїльська волонтерська організація «Друзі України в Ізраїлі» (Israeli Friends of Ukraine). Це найпотужніша громадська організація в Ізраїлі, яка допомагає Україні. Ініціативна група ізраїльських активістів – вихідців з колишніх країн СНД «Друзі України в Ізраїлі» заснована в квітні 2014 року і займається зміцненням ізраїльсько-українських відносин через взаємодію з єврейською та українською діаспорою по всьому світу. Іхня основна діяльність – це різноманітна допомого солдатам в АТО, пораненим, дитячим будинкам та біжанцям. Організували десятки акцій на підтримку та захист України, зібрали та відправ велику кількість медикаментів і гуманітарної допомоги в зону АТО, дуже велика допомога пораненим і організація стажування українських хірургів у лікарнях Ізраїлю (це їх останний проект),  робота з ізраїльськими мас-медіа.

Отець Василь Іванюк — декан Краматорського деканату УГКЦ. Корінний бойко зі Львівщини, котрий вже 23 роки проживає на Донеччині. Проводить служби українською мовою, зводить храми, організовує духовно-молодіжні табори, аби навернути дітей до християнського життя, фінансує видання унікального словника бойківських говірок, відкриття логопедичного кабінету для дітей-аутистів та дітей із вадами мовлення, а останнім часом — ще й возить допомогу на передову, де проводяться найзапекліші бої. За бронежилет, каже, йому служить святий хрест і віра в Бога. При храмі святого пророка Іллі у Краматорську минулої осені організував пункт допомоги переселенцям. У вересні минулого року за сприяння священика більше півтори тисячі дітей переселенців отримали необхідні шкільні та канцелярські приладдя.

Клавдія Поліщук – 93-річна киянка, яка віддала пораненим бійцям усі гроші, які їй виплатив німецький уряд як компенсацію за злочини, вчинені нацистами. Бабуся, яка сама пережила війну, особисто привезла дві тисячі євро до військового госпіталю і передала волонтерам. «Мені не шкода нічого. Я би своє серце віддала, але воно уже нікуди не годиться, старе серце. Тому я хочу хоч якоюсь краплею в морі, але допомогти пораненим дітям», — сказала Клавдія Поліщук.

З повагою,
орг. комітет
o.komitet@gmail.com
+380502948469

Урочистості до 150-річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького

unnamed

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З метою вчасного отримання запрошення на захід, просимо Вас у 3-х денний термін, але не пізніше 19 жовтня  2015 року підтвердити свою участь, відповівши на цього листа по e-mail: o.komitet@gmail.com з темою ШЕПТИЦЬКИЙ, або по тел. 0502948469. У листі, за потреби, просимо вказати ПІБ особи, яка буде Вас супроводжувати. Для замовлення додаткових квитків звертаємось з проханням додати ПІБ та контакти запрошених осіб (телефон, e-mail) і ми обов’язково розглянемо таку можливість.

Перейменування вул. Луначарського на вул. митрополита Андрея Шептицького у м.Києві

Шановні  члени та прихильники  Львівського Товариства у Києві!

Цього року  Україна  і світ відзначають та вшановують  150-річчний ювілей видатного українця, митрополита УГКЦ  Андрея Шептицького, який  все своє життя присвятив людям. Він щораз мав чітку позицію і сміливо відстоював її, не боявся влади, не переймався людським осудом та підступами ворогів, але вірно служив Україні та своїй пастві.

Звертаюся до Вас з проханням вшанувати в м. Києві на віки пам’ять  духовного провідника та морального авторитета Українського народу митрополита  Андрея Шептицького  проголосувавши за перейменування вул. Луначарського на вул. митрополита Андрея Шептицького.

Враховуючи значний суспільно-політичний резонанс, який викликає постать митрополита Андрея Шептицького,   просив би поширити дане прохання серед   рідних,  друзів та колег.

Посилання за яким Ви можете проголосувати (попередньо зареєструвавшись) за перейменування

вул. Луначарського на вул. митрополита Андрея Шептицького нижче.

Реєстрація і голосування  займає – 3 хв. (потрібно реєструватися у робочий час!)

http://projects.kievcity.gov.ua/projects/?start=30&s=0&c=0&d=0&fd=21&fm=5&fy=2014&td=10&tm=9&ty=2015&o=0

Урочисте відкриття пам’ятника Юрію Вербицькому

Шановні члени та прихильники  Львівського Товариства у Києві!

У неділю, 23 серпня 2015p.   у с. Гнідин Бориспільського району Київської області  відбулось урочисте відкриття пам’ятника Герою Небесної Сотні  львів’янину  – Юрію Вербицькому і всім воїнам Небесної Сотні. Скульптор Микола Крижанівський. Це один з перших монументальних пам’ятників в Україні, який зініціювали сільські школярі , підтримала громадськість села і на який не було використано бюджетних коштів. Це яскраве свідчення єднання українців Правобережжя та Лівобережжя України в оцінюванні ідеалів Революції Гідності та жертовності її героїв.

Організаційний комітет  громадської ініціативи «Вшануймо Героїв!» с. Гнідин щиро дякує членам та прихильникам  Львівського Товариства у Києві хто фінансово та інформаційно сприяв вшануванню пам’яті  Героїв Небесної сотні! Окрему подяку складаємо п.Івану та п.Ігорю Васюникам за значний фінансовий внесок та п. Олександру Богуцькому та Олегу Наливайку за інформаційну підтримку.

Перелік усіх благодійників з зазначенням сум наданих коштів буде у найближчому номері газети «Срібна підкова».

Більш детальна інформація на spidkova.com.ua

Організаційний комітет  громадської ініціативи «Вшануймо Героїв!» с. Гнідин Бориспільського району Київської області

Відійшов у вічність наш земляк, член Товариства – Іванко Батіг

Шановні краяни!

Правління, Опікунська рада та Виконавча дирекція  Львівського Товариства у Києві з глибоким сумом сповіщають,  що після тривалої тяжкої хвороби викликаної вогнепальним пораненням,  у неділю, 2 серпня,  помер наш земляк, член  Товариства – Іванко Батіг, син членів Товариства відомих журналістів Любові та Михайла Батогів та висловлюють свої найщиріші співчуття  матері, батькові, бабусі та родині.

Нехай з Богом спочиває душа раба Божого Іванка. Світла пам’ять про нього буде вічно жити у наших серцях.

Служба Божа та прощання з членом Львівського Товариства у Києві  –   Іванком Батогом відбудеться  у Києві об 11.00 год. у середу,  5 серпня ц.р. у церкві св.. Василія Великого (Львівська площа, Вознесенський узвіз). Похорон після 13.00год. на Звіринецькому  цвинтарі (метро «Дружби народів», вул.. Верхня, 21  бічна до бульвару Лесі Українки).

Вшануймо світлу пам’ять про Іванка та висловімо свої найщиріші співчуття  матері, батькові, бабусі та родині.

За дорученням Правління та Опікунської ради

Виконавча дирекція  Львівського Товариства у Києві